З досвіду роботи
вчителя зарубіжної літератури
вищої категорії, старшого вчителя
Богданівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2
Знам’янської районної ради Кіровоградської області
Олійник Таїсії
Йосипівни
Педагогічну
діяльність я розпочала в даній школі в 1982 році після закінчення Вінницького
державного педагогічного інституту за спеціальністю вчитель російської мови та
літератури.
Зарубіжну літературу викладаю в 5, 8-11 класах. Календарно-тематичне планування складено
відповідно до чинних програм.
Державні
програми виконуються в усіх класах.
Згідно з
рекомендаціями щодо викладання світової літератури учні класів ведуть два
зошити: один – робочий, один – для контрольних робіт. Робочі зошити
перевіряються один раз в місяць, оцінка виставляється в класний журнал. При
оцінюванні враховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність,
дотримання вимог орфографічного режиму.
Контрольні
роботи учні виконують в контрольних зошитах. Види контрольних робіт різні:
тести, відповіді на запитання, літературний диктант, комбінована робота.
"Зарубіжна література" – унікальний предмет серед небагатьох шкільних предметів
естетичного циклу, який знайомить юних читачів із найкращими зразками світового
словесного мистецтва, а також із елементами науки про це мистецтво.
Досвід
набутий протягом тривалого часу роботи в школі, свідчить про те, що викладання
предмету у світлі нових Державних стандартів освіти, набуває нових ознак і
потребує наукового осмислення, методичного опрацювання, ідейного наповнення:
художня література – мистецтво слова.
У С.Маршака
у книзі "Виховання словом" є розділ названий автором "Про
талановитого читача", в якому письменник називає читача особою
"незамінною", тому що він вирішує долю книги, бо без неї не лише
"наші книги, - підкреслює митець, - але й всі твори Гомера, Данте,
Шекспіра, Гете, Пушкіна, - всього лише німа і мертва купа паперу".
Хрестоматійно відомий вислів С.Я.Маршака про те, що "літературі так само
потрібні талановиті читачі, як і талановиті письменники". Тому моє
педагогічне кредо: формування допитливого читача – сходинка до створення
всебічно розвиненої особистості.
Науково-методична
проблема, над якою я працюю "Культорологічний аспект вивчення зарубіжної літератури в контексті навчального діалогу". Саме цей методичний шлях дає змогу здійснити
разом з учнями подорож до глибин художнього тексту.
Розробляючи
плани-конспекти уроків, прагну до того, щоб через зацікавленість
залучити учнів до текстуального вивчення творів, відпрацювати вміння й навички
аналізу художнього тексту. З цією метою відшуковую цікаві запитання й завдання
для учнів, літературні ігри, вікторини, кросворди.
Багато
уваги приділяю груповим формам роботи, виконанню випереджувальних завдань,
бесідам з елементами дискусії, проблемним питанням. У середніх класах програмою
не передбачається докладне вивчення біографії письменників. Учням пропонуються
лише короткі відомості про митців та загальний огляд літературної доби чи
напряму. Тому часто використовую такий прийом роботи з біографією, як
"інтерв’ю з письменником". Такий прийом викликає живий інтерес учнів
до митця, готує їх до сприйняття художнього твору.
З уроками
текстуального вивчення творів органічно
поєдную уроки зв’язного мовлення, які сприяють розвиткові усного та письмового
мовлення, мислення учнів. А уроки позакласного читання в формі "В гостях у
героїв", "Дивовижна подорож до Країни", "Твоя точка зору на
вчинок героя…" розширюють пізнання
світової літератури, формують в учнів потребу більше читати, навчають підлітків
умінню здійснювати об’єктивний аналіз, формують
у них толерантне ставлення до думок оточуючих та прагнення зрозуміти
інших.
Постійно
пам’ятаю про те, що результативність уроку великою мірою залежить від
виконаного домашнього завдання, адже домашня робота забезпечує усвідомлене
сприйняття прочитаного. З цією метою використовую систему випереджувальних
завдань та запитань, завдань творчого характеру.
Починаючи з
9 класу, учні вивчають систематичний курс зарубіжної літератури, тобто літературу
як процес у широкому контексті світової культури.
У старших
класах учні прагнуть до більшої самостійності, можливостей для самовизначення,
спілкування, пошуку, тобто всього того, що визначає нелегкий процес становлення
особистості. Тому в процесі підготовки до уроків і під час їх проведення перевагу відаю творчим
методам та діалогу. Такі типи уроків, як уроки – роздуми, уроки – "мозкові
атаки", уроки – дослідження, уроки – дискусії, спрямовують учнів не на
репродуктивне відтворення матеріалу, а
на розвиток умінь і навичок самостійного здобуття інформації, співпраці,
співтворчості.
Доволі
продуктивними є інтерактивні види та форми роботи: розв’язання проблемного завдання,
творчий переказ тексту, написання творчої роботи, складання порівняльних
таблиць, опорних схем, рецензування відповіді товариша.
Не забуваю
про метод творчого читання, який практикую у 7,8 класах. Реалізується він у
таких прийомах: індивідуальне виразне читання, читання в особах, читання з
різними видами коментарів.
Будуючи
структуру уроку-діалогу, прагну, перш за все, пам’ятати про визначальну роль
навчального діалогу як засобу пошуку істини. Це
- шлях до формування читацької майстерності, до розвитку
інтелектуально-емоційних здібностей кожного учня у неповторному діалозі у
просторі Бермудського трикутника філології: "Автор – Текст – Читач".
Такі уроки як "З’ясування різних
точок зору на поезію, вчинки героя, дають можливість підтримувати діалог
"учень – учень", "учень – автор", "учень –
вчитель" кожному школяреві, а щоб вести діалог, потрібно добре знати
художній текст.
Ситуація
навчального діалогу, що постійно створюється на уроці, дає плідні результати:
по-перше,
процес навчання стає цікавим як для учнів, так і для мене;
по-друге, у
школярів підвищується інтерес до читання літературних творів;
по-третє, і
це найголовніше – формується вільна від стереотипів, критично мисляча людина,
котра свідомо відбирає власні орієнтири і цінності, не стане предметом
маніпулювання, людина незалежної творчої особистості.
Постійно
наголошую на тому щоб учні обережно й зважено користувалися різноманітними
дайджестами, скороченими варіантами творів, а читали художній текст в повному
обсязі. Адже для навчального процесу важливо не стільки запам’ятовування учнями
сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз
та інтерпретація, розуміти творчий задум письменника, насолоджуватись самим
процесом читання. Нажаль, в шкільній бібліотеці тексти різних національних
літератур світу є в одному-двох примірниках, або відсутні зовсім. Це ускладнює
доступ учнів до ознайомлення їх з творами зарубіжних авторів в повному обсязі.
У програмі
широко представлені різні національні літератури світу, що дає змогу виховувати
в учнів повагу до культури, традицій народів світу.
А при
вивченні шедеврів зарубіжної літератури: "Гамлет" В.Шекспіра,
"Фауст" Й.В.Гете, "Дон Кіхот" М.Сервантеса,
"Божественна комедія" Данте Аліг’єрі, "Іліада" та
"Одіссея" Гомера взаємозбагачення культур найкраще розвивається
на матеріалі "вічних образів"!
Ці твори більш ніж розкривають діалог різних культур, піднімають кращі взірці
національних культур, цінності, відображені в них до рівня загальнолюдських.
Стало
доброю традицією в школі під час проведення Тижня української, англійської мов,
української та зарубіжної літератур проводити захід "Літературне кафе",
де учні читають поезії світової культури різними мовами, власні вірші,
висловлюють думки, враження щодо почутого.
Школярі
щороку беруть участь в шкільній
олімпіаді, одержують грамоти переможців.